Записуйтесь до нас на навчання: 570-76-78; 067-238-77-64. Ми завжди Вам раді! :)







Умій почекати

   Жили собі брат і сестра – півник і курочка. Побіг півник у садок та й почав клювати зеленісіньку смородину, а курочка й каже йому: «Не їж, півнику! Почекай, поки смородина достигне». Півник не послухався, клював та й клював і наклювався так, що насилу додому дійшов. «Ох!- кричить півник. – Лишенько моє! Боляче мені, сестричко, боляче!» Напоїла  курочка півника м’ятою , уклала у ліжечко,- і пройшло. Видужав півник і пішов у поле; бігав, стрибав, зогрівся, спітнів і побіг до струмочка пити холодну воду; а курочка йому гукає: «Не пий, братику, почекай, поки прохолонеш!» Не послухався півник, напився холодної води,- і тут почала його трусити лихоманка; насилу курочка додому його довела. Побігла курочка до лікаря, прописав лікар півникові гірких ліків, і довго пролежав півник у ліжкові. Поки хворів півник, вже й зима настала. Видужав півник і бачить, що річка льодом укрилася. Схотілося півникові на ковзанах поковзатись; а курочка йому й каже: «Ой, почекай, півнику! Дай річці зовсім замерзнути, тепер ще лід дуже тонкий». Не послухався півник сестри: покотився по льоду; лід проломився, а півник – шубовсть у воду! Насилу його курочка витягла.

К.Ушинський


 





догори